Благодійний фонд РОКАДА
Благодійна організація «Благодійний фонд “Рокада”», виконавчий партнер Агентства ООН у справах біженців, здійснює діяльність, спрямовану на захист прав вразливих категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, людей старшого віку та цивільних осіб,
які постраждали внаслідок бойових дій. У межах проєкту «Поширення знань про міжнародне гуманітарне право та врахування думки
вразливих груп населення», що реалізується за підтримки OXFAM, Фонд у вересні–жовтні поточного року провів якісне дослідження у постраждалих громадах Чернігівської та Сумської областей. Дослідження ґрунтується на фокус-групових дискусіях та глибинних інтерв’ю з представниками вразливих груп населення та було спрямоване на виявлення бар’єрів гуманітарного реагування й доступу до базових медичних, соціальних та захисних послуг. Отримані результати свідчать про наявність стійких і взаємопов’язаних бар’єрів фізичного, інформаційного, соціального та психологічного характеру, які суттєво впливають на безпеку, добробут та рівень захищеності населення. Виявлені під час дослідження аспекти включають потребу у забезпеченні доступності укриттів для маломобільних груп населення, створенні умов для тривалого перебування в укриттях, унормуванні правил їх використання, а також забезпеченні резервного живлення у пріоритетних об’єктах. Окремо акцентується значення офлайн-каналів інформування, таких як друковані карти укриттів, радіо- та гучномовне оповіщення, а також комунікація через соціальних працівників і листонош, що є особливо актуальним для громад зобмеженим доступом до цифрових сервісів. Респонденти наголошують на важливості розвитку локальних механізмів обліку осіб із хронічними захворюваннями, планування маршрутів медичного транспорту, посилення мобільних медичних, реабілітаційних і психологічних бригад та відновлення центрів денного перебування. Для сільських територій актуальним залишається доступ до телемедичних послуг. Водночас підкреслюється необхідність розширення доступної психологічної підтримки, інтеграції інструментів із сфери психічного здоров’я в первинну медичну ланку, створенняь «спокійних кімнат» у закладах освіти та розвитку програм тимчасового догляду (respite care) для сімей, які доглядають за особами з інвалідністю.Також зафіксовано потребу у посиленні виїзної роботи соціальних служб, скороченні строків адміністративних процедур та удосконаленні оцінки індивідуальних потреб під час забезпечення технічними засобами реабілітації. Дослідження демонструє ефективність адресної доставки гуманітарної допомоги та медикаментів маломобільним особам, а також важливість децентралізованих форматів підтримки у громадах, де відсутні «Пункти Незламності». Крім того, наголошується на важливості системного впровадження інклюзивних підходів у регіональних програмах реагування на надзвичайні ситуації, розвитку безпечних просторів у партнерстві з громадськими організаціями та підвищенні спроможності фахівців гуманітарної, соціальної й медичної сфер у питаннях недискримінації.