Інформація для населення
Випалювання сухої рослинності – злочин проти природи!
Щорічно весною, з настанням пожежонебезпечного періоду і до глибокої осені повсюдно, знищуються полезахисні лісосмуги, штучні лісові насадження, степові території, пасовища. Причиною пожеж є не тільки недбале поводження з вогнем, а й навмисні пали, які проводяться з метою очищення територій від сухої рослинності.
Не зважаючи на численні перестороги, громадяни продовжують проводити такі «прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються в організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (у тому числі й онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють і важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.
Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту.
Від сильної трав'яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв'яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Дощові черв'яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи.
Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздування таких птахів як крижень, чирок-трескунок, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник.
У багатьох випадках при спалюванні стерні, сіножатей та пасовищ неконтрольований вогонь знищує лісові насадження, полезахисні лісосмуги, які виконують найважливіші природоохоронні, грунтозахисні, протиерозійні, кліматоутворюючі, водоохоронні та інші функції. Від стану, якості і достатності лісових насаджень багато в чому залежить і врожайність сільськогосподарських культур. Тому щорічні масові випалювання можуть привести до катастрофічних наслідків у зв'язку з зростанням ерозійних процесів, пилових бурь, засухи і в цілому погіршенням кліматичних умов. До відома, полезахисна лісистість нашої області більш ніж в 2 рази, а загальна лісистість в 1,7 рази нижче оптимальної науково - обґрунтованої для Луганщини.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.
Відповідно до ст. 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов даного дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Наслідки випалювання сухої трави для тваринного світу