Безбар’єрність у мовленні — це поважливе спілкування, яке ставить на перше місце людину, а не її діагноз, вік чи статус. Головне правило: спочатку людина, а потім її ознака
❌ Як говорити не можна та ✅ Як говорити правильно
|
Категорія |
Уникайте (стигма / застарілі слова) |
Використовуйте (повага) |
|
Інвалідність |
Інвалід, каліка, обмежені можливості |
Людина з інвалідністю |
|
Крісла колісні |
Візочник, прикутий до візка |
Людина, яка користується кріслом колісним |
|
Зір |
Сліпий, сліпа |
Людина з порушенням зору, незрячий / незряча |
|
Слух |
Глухонімий, глухий |
Людина з порушенням слуха, нечуючий / нечуюча |
|
Психічне здоров'я |
Псих, божевільний, даун, аутист |
Людина з ментальними порушеннями, людина з синдромом Дауна, людина з аутизмом |
|
Вік |
Старий, престарілий |
Людина похилого віку, людина старшого віку |
🛠 Головні правила безбар'єрного спілкування
-
Жодного жалю чи героїзації: Люди з інвалідністю не «страждають» і не є «жертвами хвороби» — вони просто живуть зі своїм діагнозом. Також не варто захоплюватися банальними речами (наприклад, тим, що людина сама прийшла в магазин або на роботу).
-
Спілкування на рівних: Звертаючись до людини в кріслі колісному, намагайтеся, щоб ваші очі були на одному рівні (присядьте або нахиліться). Не розмовляйте з дорослими людьми як із дітьми, навіть якщо вони мають ментальні порушення.
-
Уникайте пестливих слів: До незнайомих клієнтів старшого віку звертайтеся на «Ви» та за іменем/прізвищем. Жодних «бабусю», «дідусю» чи «сонечко».
-
Поважайте видимість кожного: Використовуйте фемінітиви у назвах професій (колега, менеджерка, адміністраторка) та нейтральні звернення до груп людей (шановні клієнти, громадо).
